Загубилась між стін твого серця,
Між холодних, між білих...німих...
Тут навколо туман сивий в'ється,
Між облич на портретах чужих.
Тут усюди закриті кімнати,
В коридорах одежа й взуття,
Тут французьких парфум аромати,
Мабуть, пахнуть нові почуття.
Ну а я...я зайшла попрощатись,
Так, не вперше, востаннє тепер,
Лиш не треба, благаю, вагатись,
Мій портрет ти давно уже стер.
Закінчилась, на жаль, наша казка,
В твоє серце я вже не прийду,
Не хвилюйся за мене, будь-ласка,
Я дорогу додому знайду.
Я піду за туманом, що в'ється
Між облич на портретах чужих,
Щоби вийти зі стін твого серця,
Із холодних, із білих...німих...
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885838
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.08.2020
автор: Sukhovilova