Ти з сумом осінь зустрічала
І проводжала журавлів.
А вечорами сумувала,
З тобою вітер гомонів.
Він заспокоював словами
І листям тихо шепотів.
Туман стелився берегами,
Він землю наче димом вкрив.
Ти тихо плакати навчилась,
В душі своїй ховала біль.
На серці рани все лічила
І розганяла заметіль...
Коли зима прийшла у гості.
Розмалював вікно мороз.
Думки з'явились дуже часті,
Й слова, що сказані всерйоз.
Ти у думках була щаслива,
Спокійно там було тобі.
І ніби виростали крила,
Ти відривалась від землі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885700
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.08.2020
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)