Від крові руки оніміють
І липнуть черевики до землі
Убиті руки вже не гріють
А очі ледве ще живі
Секунди стукають у спину
Година, як усе життя
Законів стільки для людини
Що млосним стало це буття
Шершравий дим дере легені,
В очах темніє, гострий біль.
Для них народ, прості мішені
Для них людина просто ціль.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885693
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.08.2020
автор: Зболений