фальш самосповіді_ обридлий ритуал_
хмиз тисяч слів обернуто на попіл_
на дні глибоких cкривлених дзеркал
зола від вогнищ зоряних утопій_
>
цей монолог, що схожий на двобій_
цей стронцій щастя сліз в пустому оці_
тінь заздрісна пророчить перший збій
в системі усвідомлених емоцій_
>
вузлом сплелася на хресті змія,
висків пульсари / напіврозпад рими_
злі музи лижуть жало колія,
не кожна колія веде до риму_
>
знесилені суккуби ждуть віддяк,
закутавшись в густого диму хмару,
за вірність плата – витертий мідяк
і кілька крапель чорного нектару_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885677
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.08.2020
автор: Ки Ба 1