Спів той слухала ніжно-глибокий,
Мов торкнулась до пісні крила,
І забула про все: і про спокій,
Із яким я до цього жила.
А в тій пісні – уся Україна,
Де не пасма – поля сивини…
Не була ти ніколи царівна.
Хто й кому із вас двох завинив?
Мов Богині, й співачці вклонюся,
Скроні теж її у сивині,
До слідів праотців доторкнуся,
Що згубилися між полинів.
А в слідах тих – і біль, і тривога,
Що з любов’ю вплелися в пісні,
Торували до волі дорогу,
То ж глибокі вони й голосні!..
Й пред тобою схилюся, Богине,
Під мотиви пісень солов’я,
О Величносте, ненько Вкраїно,
Мрія й пісня тобі це моя!..
23.01.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885593
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.08.2020
автор: Ганна Верес