Нічого не вічне й ми також не вічні ,
І кожна дорога свій має кінець.
Час йде без упину поглянувши в вічі ,
Не здолає його навіть сильний борець.
Час лине і лине , крокує в майбутнє,
Лиш можна згадати щасливі моменти,
Все ,що було - це таке незабутнє,
І перше кохання і роки студентів.
Час пролітає могутній над нами,
Не зупинити ні мить,ані крок,
Та скільки безцінного було з роками,
Скільки цікавих, безгранних думок.
Все йде уперед і не чекає,
Таке це життя, нічого не винне ,
Кожен у інший світ відлітає,
А той ,хто живий,знає - час лине .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885561
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.08.2020
автор: Вікторія Павлюк