За мовчазною згодою юрби
Ведуть за руку в темінь лжепророки,
Біжать сини та пасинки орди
Біжать, біжать запінившись, галопом.
За мовчазною згодою юрби
Йдуть каравани на невільні ринки
І чути стогін й зойки їх мольби
І чути вчора, завтра і вже ниньки.
За мовчазною згодою юрби
Росте угору й вшир вселенський сором
В пустелях душ – скривавлені сліди.
О, скільки вже разів було по сорок!
За мовчазною згодою юрби
Б’ють булавою в лоб, немов громами.
«Терпіть, терпіть, якщо ви – ті раби», -
Б’ють в скроні дзвони внутрішнього храму.
За мовчазною згодою юрби
І мови, і держави так втрачали.
Сивіють душі та пливуть гроби
За мовчазною згодою шакалів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885273
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.08.2020
автор: Шостацька Людмила