Лопотіло літо
Лопотіло тепле літо,
По покосах проплило,
І волошки обігріло,
Й помалесенько пішло.
Поспивало воно роси,
Прокотило по траві
Біло-жовті на покосах
Ромашко́ві отави́.
І ставало біло- біло,
Обсипались пелюстки
Із ромашечки, що квітла
Тут, колись, в усі роки.
Асонанс (франц. assonanse від лат. assono — звучу до ладу) — повторення голосних звуків. Повторення голосного о створює враження широкого простору.
1) Повторення у рядку, фразі або строфі однорідних голосних звуків, напр.: «Сонце гріє, вітер віє…»
2) Неточна рима, в якій співзвучні лише голосні звуки, напр.: гомін — стогін.
Потривожив
Вітер трави потривожив
І в тривалості пройшов
Три верстви за пів хвилини,
Й різко в сторону пішов.
Трави з страху всі проснулись,
Переляку не злічить.
Встрепенулись - не нагнулись,
Хай той вітер далі мчить.
ВіТеР ТРаВи ПоТРиВожиВ
І В ТРиВалосТі ПРойШоВ
ТРи ВеРсТВи за ПіВ хВилини,
Й Різко в сТоРону ПіШоВ.
Алітерація – повторення однакових або близьких приголосних звуків у віршових або прозових рядках для надання творам більшої виразності, емоційної поглибленості твору.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885138
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.08.2020
автор: Ольга Калина