Ти навіть гадки не маєш, як я змінилась.
Кілька днів тому серце вивело мене на чисту розмову.
Відтепер я чесна з собою.
Мої очікування досі вищі за цей будинок,
Але я їх контролюю.
Ти не помітив, як я скинула стару загрубілу шкіру.
Лиш стіни. Я відчуваю їхній подих.
Це гра, в якій один гравець – один переможений.
Я спокушаюсь, піддаюсь,
Вперше обираю іншу роль.
Сни втратили мене, очі – серце.
Це не я. Та чи дано знати мені, якою я є?
Душа обпікається, серце розбивається,
Але цей біль занадто солодкий.
Я його не хочу ні з ким ділити.
В моєму тілі хтось запалив факел.
Наближаюсь з кожним днем до схилу.
Попереду останній крок, який може стати початком всього,
Однак мій вогонь ще заслабкий,
А біль занадто солодкий.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885096
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.08.2020
автор: К. Тарновська