слова, холодним мороком сповиті_
червивий плід скупої насолоди_
до сповіді_ на повний місяць вити
ні імені_ ні племені_ ні роду_
>
в’яремений бажанням раб погорди_
наповнені по вінця криком сни_
крилатих блазнів рій / рогаті орди,
пророчий дзвін байдужої коси_
>
рахуються на перша-друга тіні_
шикуються в шеренги та колони_
за обрії бредуть золотопінні,
несуть страшні завішені ікони_
>
гудуть у черепах осінні оси
дочасного прозріння на межі_
останніх міфів глиняні колоси,
хмільних звитяг прозорі міражі_
>
і долу стяг, і ниць мечі криваві_
налитий кетяг люті вкриє іній_
агонізує зламана уява
в проріджених нейронів павутинні_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885090
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.08.2020
автор: Ки Ба 1