взаємовтамовані свердлять очима стелю.
пустелею сніжною мігрує уявна муха.
відраза наповнила подобову оселю.
останнє похмілля штурму небес. задуха_
>
взаємознеструмлені лінощів щемом повні.
випари крику ковтає прозора темінь.
не витись вужами під дзеркалом на жаровні.
не гризти в едемі яблука чистий кремінь_
>
взеємоокислені в’януть під світлом ранку_
байдуже виймають стріли отруйні з тіла.
гарячий ланцюг увінчує з льоду ланка_
завішано ряднами янголів скам’янілих_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884982
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.08.2020
автор: Ки Ба 1