Під ніжною вуаллю хмар,
Ранковим сонечком зігріта,
Водиця сяє, мов кришталь,
Земля красою оповита.
Яка ж то Божая краса -
Вода немов зірками сяє,
З небес блакитних благодать
В повітрі навкруги витає.
Легенько хлюпає вода,
Верби гілля гойдає вітер,
Сповнена спокою душа
Радіє тихий миті літа.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884951
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.08.2020
автор: Кордиш Уляна