У мене вкотре щось заболіло,
Не знаю що, але точно не тіло.
Нехай би то були давно гнилі зуби;
Не лікує стоматолог душевнії зруби.
Я скрізь лише гість - нема мені дому,
Знову сам собі вештаюсь по місту нічному.
За мною не знайдеш ніяких слідів,
Лише тіло холодне серед темних садів.
Ти сядеш на землю, всіяну горем густим,
Де буду і я, з поглядом зовсім пустим;
Тихі фантазії вже набридли мені,
Але я краще так, ніж сказати тобі.
Поки болить - значить все ще живий -
З гудінням зустрічати світанок новий.
І як завжди, я маю цікавість таку:
Про що ти будеш думати, коли я помру?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884850
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.08.2020
автор: Локомотив