Сочиться тихо сяйво-соком
Підгнивший місяця лимон,
А я не кліпнув навіть оком,
Все міряю кімнату кроком,
То він, злодюга, вкрав мій сон!
*
І кольори хтось нагло витер...
Я навіть не збагнув коли
Тут утворився цей гармидер,
Із суміші вапна/смоли...
*
І в хаосі містичних ліній,
Я розшифровую стоп-кадр:
Тут на реальності тканині,
Застиг в ажурній павутині
Нічних химер 3D театр.
*
Речей округа таємнича
З плато стільниць, полиць і шаф...
Зловіщі знаки потойбіччя
З них місяць тінню змалював.
*
В проваллях темноти - злі монстри,
І тьма небачених створінь,
Я вдерся в їхній час і простір,
Тому і скалять зуби гострі
На мене і на мою тінь.
*
Та знищив я лихі створіння, -
Потоком світловим згори,
І миттю зникли хижі тіні, -
Та повернулись кольори...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884708
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.08.2020
автор: VALD