Ішла собі містом спекотним
Чиясь безпритульна любов,
Під сонцем палким, безтурботним,
В людській метушні між розмов.
Хтось в неї спитав: Загубилась?
Спитав і по справах пішов,
-Та ні, я мабуть закінчилась,-
тихенько сказала любов.
Проживши у серці людському,
Багато щасливих років,
Тепер не потрібна нікому,
Затерлась в буденності днів.
Повз мене пройшла і присіла,
Тихенько в хустинку реве,
А я...я взяла й запросила,
Нехай в моїм серці живе.
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884688
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.08.2020
автор: Sukhovilova