Макрині -молодшій,
сестрі Василя Великого,
в серці благословенно присвячується
Під небом голубим
ай хмар білесо-п’яних
щоб так із Ангелами й нас
підносить океаном!
Макриною — це родовід
від Ангела —
таємно — Текла...
то вигнуло і присмирило небозвід
світло різке — супроти пекла
щоб виховати не двох-трьох —
сім’ю святих!
Та й ще яких святих!!!
«Ти нас позбавив клятви і гріха,
і те, і це на Себе взяв Ти!
Образ святого дав Хреста —
Ним утвердитися і Супостата подолати!!»
І голос цей не стих
бо Дух Святий
говорить крізь святих...
і її голос — тому вічний!!!
В Аннезіс
над рікою Іріс
монастирі
жіночий — й чоловічий
це вічність?
От її голос тому вічний
що голос цей — не стих
бо Дух Святий
говорить
поетам грішним — крізь святих...
31.07.2020,
передсвято засновниці жіночих
монастирів прп Макрини-молодшої
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884640
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.08.2020
автор: Шевчук Ігор Степанович