Липень збігає медовою цівкою,
котиться вниз абрикосами.
Щоки запахли Твої паперівкою.
Стежка біліє під ,,кросами,,.
Ще би у соняхах полоскотатися
в їх кожушинах засмагою.
Зовсім піти і на зовсім зостатися
Світлою, квітною, спраглою...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884585
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.07.2020
автор: Окрилена