Любила так до нестями,
До сліз ,до болю ,до плачу,
Не думала темними ночами,
Що ніколи більше не побачу .
Прокидалася щасливою щоранку,
Твоє ім'я давало силу жити,
Мріяла ,тримала в серці на світанку,
Твої слова,ми вміли так любити .
Наші почуття - це ніби казка,
Твої вірші , пісні присвята про любов,
Я хотіла щоб назавжди це будь ласка,
Бо ти заполонив і душу й кров.
Вона кипіла від твого кохання,
Не мало значення - Що ? Де ? І коли ?
Ми любили шалено і зізнання,
Пронизані відстанню були.
Я хотіла тримати серце твоє,
Любити й берегти його крізь роки,
Та залишиться ця мить знаємо ми двоє,
Назавжди в думках ,житимо ми доки .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884500
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.07.2020
автор: Вікторія Павлюк