То радість на обличчі, то печаль.
А у середині ти плачеш чи смієшся?
Замріяно ти дивишся у даль.
Раптово так в очах твоїх сльозиться.
Безмежний сум, глибока пустота.
Так хочеться скоріше все забути.
Тебе в обійми взяла самота.
Те що було, уже не повернути.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884361
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.07.2020
автор: Зубик Наталія