Я не віддам тебе ніколи в світі,
Бо я понад усе тебе люблю.
Нехай збиває з ніг холодний вітер!
Я не верба плакуча – я стерплю!
Нехай птахи розгнуздано кружляють
Над гострими уламками сердець,
Я вистою, бо я тебе кохаю!
Я розірву терновий свій вінець!
2002
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884316
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.07.2020
автор: Тетяна Мошковська