Пані осінь - давай поговорим з тобою,
Вже коротшають дні, на зимівлю летять журавлі.
Десь блукають тумани, лягають журбою,
Сумом приспані плеса й самотні лишились жалі.
Пані осінь - у тебе закоханий вечір,
Нічка зорі яскраві ховає в туманній імлі.
Листопадовий плащ, накрива твої плечі,
А краплини дощу, миють зморене личко тобі...
Пані осінь - давай поговорим з тобою,
Я кали́новий чай заварю і тебе пригощу.
А якщо ти захочеш, наллю з звіробою,
Парасольку свою, над тобою вгорі розпущу.
Пані осінь - для мене ти наче подруга,
Я тобі розповім про життя, що було цілий рік.
Так не хочу, щоб серця торкалась розлука,
Серед віт, щоб луною доносився жалісний крик...
Пані осінь - давай поговорим з тобою!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884315
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.07.2020
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)