Одесі слала шал овацій,
Лишаючи на бруку слід.
Вона із вуличних акацій
Мені до ніг кидала цвіт.,
А в ньому – сонця поцілунки,
А в ньому – літа міх утіх.
Ішла – вагу втрачали клунки,
Спиняло серце в грудях біг,
Крило вдягалося у пір’я.
У грудях пікся коровай.
У потяг сіла надвечір’ям,
Одесі кинула: «Бувай!»
28.07.20
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884269
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.07.2020
автор: Крилата (Любов Пікас)