Ой чого, козаче ти зажурився,
Чи може у красуню ти влюбився?
В милу панянку, в її чорні брови,
Юну горянку, що прагне любови.
І вона за тобою, теж впадає,
Чорними очима в тебе стріляє.
І вона має дивовижну вроду,
Та нескорений дух свого народу.
За таку красуні козаки б'ються,
Так воюють, що в них чуби трясуться.
Ця боротьба нічого не вартує,
Юна козачка з тобою фліртує.
Так, що козаче довго не барися,
На цій красуні іди оженися.
Зашумлять трави й зелені діброви,
А козак одружиться на Покрови.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884261
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.07.2020
автор: Віктор Варварич