Твої вуста, немов порічки,
Немов метелики долоні,
Твій голос - тихий шепіт річки,
А очі, наче вир - бездонні...
Стоїш казками оповита,
Немов з дитинства, чи із раю...
Душа усміхнена, відкрита,
Мов промінь сонця, зігріває...
О хто ти, янгол, чи людина?!!
З яких джерел пила ти вроду?
Якого роду ти дитина?
Донька славетного народу!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884195
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.07.2020
автор: Оксана Смішко