ВАТРА ПАЛАЄ
Де ватра палає у Чорному лісі.
Гортає туманами мару нічну
Там чутна сопілка, душею іскриста
Вона будить гори від давнього сну.
І мовить до неба, зірки закликає
Забарвлює казку у сяйво зорі
І шляхом Чумацьким додому вертає
Вкраїнськії душі - священні вогні
Підемо тим шляхом. Вертаємо в казку
Де лісу навкруги дзвенить таїна.
Де ватра горить, промовляє сопілка:
У гори, у гори,
там воля ясна!
Знайдемо ту ватру, що нас поєднала,
Знайдемо сопілку, оту, чарівну.
Зустрінемо душу, що вірно кохає
Яка закликає на землю весну.
А ватра палає, осяює душі
І гори зітхають у сяйві зорі.
Вертайся до себе скоріше мій друже,
В серцях пробуди українські вогні!
Анфіса Букреєва-Стефко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884099
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.07.2020
автор: АНФІСА БУКРЕЄВА(СІРКО)