Хочеш помріяти - досить простору,
Видно Поділ весь і всю Оболонь.
Знизу облизує Києва гору
Зарість бузкова - травневий вогонь.
Де ви поділися, горді бувальці
Обри, варяги, і хан, і каган?
Ваші дружини, мов порох крізь пальці,
В полі розсіялись, в морі слов*ян.
Скільки земель цій горі підкорилось!
Скільки й відпало від неї давно!
Все - ніби казка, ніби наснилось,
Ніби дивлюся архівне кіно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883968
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.07.2020
автор: Рясна Морва