Війни громи

[u][/u]Дрімають  небо  і  земля
Під  чорною  таріллю  ночі,
І  лиш  однісінька  зоря,
Здається,  крильцями  тріпоче.
Вона  тремтить.  В  напрузі  й  світ:
Війна  ж  гримить  на  сході  й  досі,
І  листя  яблуневих  віт
Опалим  зустрічає  вкотре  осінь…

Воно  чекає  теж  на  мир,
Слізьми  й  тривогами  впилося:
Війни  Російської  громи
Снігами  падають  в  волосся.
А  схід  кипить.  Щоніч,  щодень,
То  смерті  роздає,  то  рани,
Та  вірю,  листя  молоде
Наблизить  вирок  для  тирана*:
Впаде  таки  російський  стяг,
На  шмаття  волею  роздертий,
І  задзвенить  на  всіх  вустах:
"Росія  з  мапи  світу  стерта!!!"
24.07.2020.
*  –  В.В.Путін.
Ганна  Верес  (Демиденко).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883954
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.07.2020
автор: Ганна Верес