Веселі дурниці все краще, ніж сум благородний.
Зарікалася не раз
Не вестися на кохання,
Бо стоїш, мов той баркас
На причалі в шторм пізнання.
Час минає. Ти скубеш
По пелюстці із ромашки.
То любов лишилась меж,
То зачахла, - глянуть страшно.
В світі білім стільки див.
Та й чоловіків немало...
А зациклилась одним,-
Розлюбив, і все пропало.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883899
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.07.2020
автор: Пісаренчиха