Чарівні мої Карпати,
Долі моєї сторінки.
Про які варто писати,
Вони красиві, як жінки.
Сині гори, полонини,
І мене у полон взяли.
Мою душу ув'язнили,
У вишиванку одягли.
Зелені сосни, ялини,
Дарують нам свою красу.
Це є серце батьківщини,
Яке крізь віки я несу.
Дивно трембіта лунає,
І пташок чудні голоси.
І вільний дух тут витає,
Серед казкової краси.
А чисті джерельні води,
Спрагу мою тут тамують.
Сині хмари, небозводи,
Так дивовижно торують.
В горах одвічно блукаю,
Серед сріблястої роси.
Завше туди повертаю,
Щоб почути їх голоси.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883890
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.07.2020
автор: Віктор Варварич