Мету життя дрібнити не годиться,
Мізерність видно, як ти не ховай.
Людська душа - це біла паляниця,
Людська душа - весільний коровай.
Увесь подай - рум*яний, золотавий_
І ріж, не тремтячи, як скупердяй.
Хай всяк бере - і добрий, і лукавий,
Не дай лише зачерствіти, не дай!
Увесь роздай. Залиш тверду шкуринку
І усміхом, як сіллю, притруси,
Бо розламавши, більшу половинку
Останньому невдасі віддаси.
Хоч скибкою не кожен вдовольниться,
Ти на такого гостя не зважай.
Людська душа - це скромна паляниця,
Людська душа - це чесний коровай.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883665
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.07.2020
автор: Рясна Морва