devils in my head

немає  таких  скажених,  як  я!  смішно,
що  я  кажу  це  тобі  постійно,
а  сам  –  сумніваюся.  лежу  собі  на  підлозі,
роздивляюся  стелю,  міркуючи  так:
о  ні,  нема  дурних.  насправді  я  люблю
дивитися  на  небо  з  цього  боку,
а  краще  було  б  –  з  того.

та  то  все  жарти.  ширяючи  на  своїх  вогненних  крилах,
я  розумію:  ніхто  не  злетів  би  вище  за  мене.
ніхто  не  знає,  чого  я  хочу,  коли  я  комусь  кажу
зробити  чи  те,  чи  те:  навіть  коли  кажу
вмитися,  чи  зав'язати  шнурка,  чи  розв'язати  задачу.

коли  гроза,  я  знаю,  куди  влучить  наступна  блискавка;
коли  я  бачу  вампіра,  я  знаю,  кого  він  вкусить.
я  знаю  багато  чого.  я  балакав  з  занепокоєними  мерцями.  –
вони  кажуть,  що  світ  котиться  в  хибному  напрямку;
я  знаю,  як  мислять  пацюк,  гадюка  або  злочинець  –
немає  таких,  як  я.  я  чую  чортів  в  голові.

всі  проти  тебе,  ніхто  не  стає  на  твій  бік.
буває,  твої  очі  –  сліпі;  буває,  ти  губишся  в  мріях.
ніхто  не  стає  на  твій  бік.  ти  думаєш,  ти  –  розумний?
ти  маєш  холодний  камінь  там,  де  в  людини  серце.

шугаючи  на  крилах,  охоплених  полум'ям,  знаю:
вже  ніколи  не  буду  так  високо.  ти  розумієш  цей  жах?

бачу  море  чорних  прапорів,  що  кожен  є  ознакою  кінця.
бачу,  як  в  муках,  в  пітьмі  та  неславі  гинуть  безсмертні.
чую,  як  гори  рушили  –  куди  вони  йдуть?  не  знаю.
вже  було  мені  бачити  смерть  багатьох  світів;
чую  хор  чорних  вдів,  що  оплакує  вбитого  бога;
–  я  чую  чортів  у  своїй  голові.

немає  таких  божевільних,  як  я.  навіщо  мені  брехати?
я  маю  багато  облич,  можу  бути  де  схочу,  та  просто
сиджу  та  сумую:  я  бачу  помилку  в  світобудові.
ці  ночі  –  такі  страшні!  я  знав  їх  живими  й  веселими.
[i]ніколи  не  знаєш  хто  зараз  з  тобою  поруч[/i]
–  так  вони  кажуть  –  [i]не  бійся,  сідлай  електричну  бурю
та  жени  цілу  ніч  аж  до  того  інфікованого  світанку.[/i]

ніхто  не  повірив  би.  ми  породили  страхіття.
я  знаю  дорогу  до  пекла,  я  знаю  життя  мікробів;
я  знаю  кожну  клітину  свого  й  твого  організмів.
багато  героїв  загинуло.  знаю  твої  кошмари,
і  хто  їх  тобі  надсилає  в  десятки  ганебних  способів.

–  той,  хто  любить  дитячі  сльози  й  змушує  їх,  дітей,
плакати.  бачу  його  нутро:  страшне,  як  вечірнє  пекло.
вони  кричать  перелякані;  він  забиває  їм  цвяхи  в  голову;
він  регоче:  [i]ми  всі  колись  помремо,  ну  чого  ти  плачеш?[/i]
місяць  спливає  кров'ю;
я  чую  чортів  в  голові

devils  in  my  head,  motörhead

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883655
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.07.2020
автор: Alisson