немає таких скажених, як я! смішно,
що я кажу це тобі постійно,
а сам – сумніваюся. лежу собі на підлозі,
роздивляюся стелю, міркуючи так:
о ні, нема дурних. насправді я люблю
дивитися на небо з цього боку,
а краще було б – з того.
та то все жарти. ширяючи на своїх вогненних крилах,
я розумію: ніхто не злетів би вище за мене.
ніхто не знає, чого я хочу, коли я комусь кажу
зробити чи те, чи те: навіть коли кажу
вмитися, чи зав'язати шнурка, чи розв'язати задачу.
коли гроза, я знаю, куди влучить наступна блискавка;
коли я бачу вампіра, я знаю, кого він вкусить.
я знаю багато чого. я балакав з занепокоєними мерцями. –
вони кажуть, що світ котиться в хибному напрямку;
я знаю, як мислять пацюк, гадюка або злочинець –
немає таких, як я. я чую чортів в голові.
всі проти тебе, ніхто не стає на твій бік.
буває, твої очі – сліпі; буває, ти губишся в мріях.
ніхто не стає на твій бік. ти думаєш, ти – розумний?
ти маєш холодний камінь там, де в людини серце.
шугаючи на крилах, охоплених полум'ям, знаю:
вже ніколи не буду так високо. ти розумієш цей жах?
бачу море чорних прапорів, що кожен є ознакою кінця.
бачу, як в муках, в пітьмі та неславі гинуть безсмертні.
чую, як гори рушили – куди вони йдуть? не знаю.
вже було мені бачити смерть багатьох світів;
чую хор чорних вдів, що оплакує вбитого бога;
– я чую чортів у своїй голові.
немає таких божевільних, як я. навіщо мені брехати?
я маю багато облич, можу бути де схочу, та просто
сиджу та сумую: я бачу помилку в світобудові.
ці ночі – такі страшні! я знав їх живими й веселими.
[i]ніколи не знаєш хто зараз з тобою поруч[/i]
– так вони кажуть – [i]не бійся, сідлай електричну бурю
та жени цілу ніч аж до того інфікованого світанку.[/i]
ніхто не повірив би. ми породили страхіття.
я знаю дорогу до пекла, я знаю життя мікробів;
я знаю кожну клітину свого й твого організмів.
багато героїв загинуло. знаю твої кошмари,
і хто їх тобі надсилає в десятки ганебних способів.
– той, хто любить дитячі сльози й змушує їх, дітей,
плакати. бачу його нутро: страшне, як вечірнє пекло.
вони кричать перелякані; він забиває їм цвяхи в голову;
він регоче: [i]ми всі колись помремо, ну чого ти плачеш?[/i]
місяць спливає кров'ю;
я чую чортів в голові
devils in my head, motörhead
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883655
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.07.2020
автор: Alisson