Що заховано в зморшках у сивої тої бабусі...
А в старечих руках, що тремтять навіть в стані споко́ю...
Уяви на хвилинку її... Уяви не такою...
Молодою красивою жінкою в вічному русі...
Уяви між дітьми й пирогами із сиром чи з маком...
Чи в театрі у сукні вечірній в партері, чи в ложі...
Звісно, образи ці між собою нітрохи не схожі,
Звісно, зморшки лише довжини, а не змісту ознака...
Злою відьмою жити могла би та літня особа,
За собою лишити розорені душі і хати...
Споглядання до роздумів має талант надихати.
А її, чомусь, доброю більш уявлять до вподоби...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883595
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.07.2020
автор: Анна Шульке