Так дбайливо все вкриває,
Зорі в небі розсипає
І за рога місць водить,
Кажаном літа над полем.
А навкруг так тихо-тихо,
Засинає навіть лихо.
Скраю ліжечок стає,
Спати дітонькам дає.
Вранці сонечко зійде -
Вона щезне, пропаде.
Хто така, вгадали, дітки?
Ну, звичайно, що це...( нічка).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883591
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.07.2020
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський