Ти зустрічав мої руді світанки.
До мене шлях – далекий, непрямий.
В обіймах ночі, темної коханки,
Ти сумував закохано-німий.
Могли з тобою просто говорити.
Ніколи не рахуючи годин.
М'які слова, мов ніжні оксамити,
Ми слали на гіркий життя полин.
Життя і мрії – не одне й те саме,
Й ти знов в обіймах відблисків заграв,
І з нашими німими голосами
Рудого сонця захід проводжав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883569
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.07.2020
автор: Ася Оксамитна