Я ніколи не буду задоволена всім тим, що маю,
У мене свої очі, а у них погляд, який не збігається з жодним чужим.
Десь поряд відчуваю спиною та руками рожеві хмари,
Але ногами торкаюсь вогню.
Я ходжу на сеанси до реаліста,
Живу з затятим оптимістом.
Пишу на нічному небі свої бажання,
У відповідь Всесвіт плюється.
Якось поскаржилась коту на те, що мене оточують люди не «мого кола»,
Він сказав, що ми притягуємо подібне собі.
А хтось переконаний – протилежності поєднуються.
... а коти взагалі не можуть повчати.
Малюю старт і фініш,
Знаючи, що не відправлюсь у подорож.
Доля щедра – я маю все,
Крім зайвого.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883557
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.07.2020
автор: К. Тарновська