Ще літо ніжиться за вікном,
Дозрівають у полях жнива.
А ластівка в'ється над гніздом,
Так жагуче жалить кропива.
Як духмяно пахнуть покоси,
Струмок у синє море біжить.
Перлиною встелились роси,
А осика без вітру дрижить.
І стигне на сонцю малина,
Полуниця у збанок втекла.
В'ється по гілках горобина,
А чорниця вся соком стекла.
Так мило ніжить промінь сонця,
Світанок привітно дивує.
У винограду зріють гронця,
Сонце вербі косу полірує.
Дзвінкий голос юного літа,
Піснеспівом у небі звучить.
У горах лунає трембіта,
Отара дзвінками дзеленчить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883477
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.07.2020
автор: Віктор Варварич