Я залишив все життя що ϵ,
I iду в смертельно лячне «після».
Над парканом «Кожному своϵ»
Напис кров'ю, раною, вознiсся.
Нас зустрiв колючiй дощ дрiбний,
Апельплац** i клацнули засови.
Номер на руці мiй набивний
Анулюϵ прізвище iз мови.
Хто наш апель*** зможе описать?
Хто згадаϵ як я тут сконаю?
Чад від тіл втомився я ковтать
Чи не собі яму я копаю?
Комусь в вуха грають скрипалі
Щоб не чуть страшні смертельні ґвалти,
Я- збираю крихти iз землі,
Аби не побачив хто iз варти!
Ïхнi столи ломляться від страв.
Хтось ще й гарну пiсню ïм спiваϵ.
Я зозулю вчора запитав:
«Скiлькi днів життя ще протриваϵ?»
Бачив як жінок, дітей малих,
Загоняли в дверi з газом камер.
І людей безсилих,но живих
Закопать лагерельтестер**** Хаммер
Нам звелiв.Ще рухалась земля
Дуже довго… І собаки вили…
Чулись тихi стони звiдтiля.
Моторошно чуть це від могили.
Як мороз був- підлітків й дітей
На плацу водою обливали,
І дивились в свiй секундомер
Скiльки часу діти замерзали.
Всi вони охайнi та гладкі
В кожухах, з чималой зарплатнею.
«Кожному своϵ»-це все про них?
Ïх контраст iз долею моϵю?
Що зробив, i чим я завинив,
Щоби стати гіршим за тварину.
Знищили i жiнку i дітей,
Скоро й я до Бога в сад полину…
Роки йдуть так швидко! Час спливе,
Пам'ятайте свiт щоб захистити,
Jedem das Seine (Кожному своϵ)
Я помер. Рабом не варто жити.
Оксана Самохліб 2020р.
@KseniBerkeli
* німецька-кожному своє.
**-площа для перекличок
***-перекличка
****-начальник лагерю
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883433
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.07.2020
автор: Ksenia Samohleb