Спалахнули калини червоні коралі
І збентежився вечір відльотом птахів…
Ти так гарно, калино, завжди розцвітала,
Прикрашалася в білі вінки навесні.
Зеленіла ти пишно у сонячнім літі,
Шепотіла із вітром про вірну любов,
І плоди зав’язались в твоєму суцвітті, –
Променіла надія і щастя росло.
Розпустила довірливо віти-волосся,
Намистини червоні яскраві вплела…
Як пожежі кохання сумний відголосок,
Приховає покровом холодним зима…
26.06.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883284
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.07.2020
автор: Martsin Slavo