З наближенням осінніх днів,
Коли земля збідніє зовсім,
Й порадувати нічим їй
Уважної людини очі,
Стає помітнішим одне
З дерев, що не впадає в вічі,
Як прийде літо запашне
І ніжно сонце з неба світить.
Не помічаєм навесні
І незавидний цвіт рослини,
А як прийдуть осінні дні,
То спалахнуть межи долини
Яскравим вогнищем плоди –
Червоні грона горобини.
Така вона була завжди,
Преславна сонечка дитина.
Корисна звірам, і пташкам,
І людям – джерело здоров’я.
Така росте в садах, лісах
Прикраса щедрої природи.
25.06.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883283
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.07.2020
автор: Martsin Slavo