Не повинні - маємо

Повинні!
Знак  поставлено  –
«і»:  голови  –  уклінні.
Крапки  –  насіння  макове.
Дурманить  маковиння
Незрілих  дій  та  помислів.
Дістань  корінням  воду  –
Коли  «і»  землю  продано,
«і»  душу,  що  народу,
Народу  що  лишається?
Тягнутися  до  сонця?!
Живуть  в  пустелі  карлики  –
Ховають  душу  в  голці.
З  драконячої  щелепи
Діждались  пекла  сходу.
Барвінком  земле  встелена,
Вплітай  в  людей  свободу,
Любов  до  краю  рідного,
До  мови,  що  джерельна,
Супроти  всім  повинностям
І  карликам  пустельним.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883269
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.07.2020
автор: Серафима Пант