О, якби хто доглянув прадід-ліс!
Кремезний хоч, але зітха та́к стиха...
Вітрів його свавільних, бунтівних
впіймав б у дзбан - не коїли, щоб лиха...
Але стіна із білих парасоль
колючим дротом - і не приступити.
В оточенні. І чи то не дарма?
Бо може хто мій ліс і одурити!
18.07.2020р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883267
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.07.2020
автор: Іванюк Ірина