А листя падає, а листя падає
І водоспадами до твоїх ніг...
В цю мить не радує, жура досадує –
Розлуки близиться нестримний біг...
За руки взявшися, все рівно куди йти –
Бредем по місту, а у тілі дріж...
Навіщо нарізно?... в обійми кинутись...
А в серці хвилями – печалі різь.
І поїзд вчасно йде, вокзал напів пустий,
Величний зал німий з тунелей тор...
Хвилин останніх залп, розлукою святий,
З обіймів кинув нас в надій повтор...
З країв очікувань, в листах душ виїмка
І недомовленого маета...
Хоч неприборкана любові є ріка,
Жде зустріч зустрічей – долі мета....
19.07.2020 р.
Сердечная песня
А листья падают, а листья падают
И водопадами к твоим ногам...
В сей миг не радуют, ведь грусть досадует –
Разлукой стелется средь четверга...
Мы, взявшись за руки, ночною улицей
Бредём по городу, а в теле дрожь –
Зачем опять нам врозь?... в объятья броситься...
А в сердце волнами печали рожь.
И поезд вовремя, вокзал полупустой,
Огромный зал немой простёр простор...
Минут последних залп, разлукою святой,
Обнял и бросил врозь в надежд повтор...
Вновь ожидания, душ в письмах выемка
И недосказанного маета...
Хоть необузданна течёт любви река,
Но к встрече встреч есть тропочка проста...
19.07.2020г.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883263
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.07.2020
автор: Променистий менестрель