Хай поплаче.

Між  небом  й  землею  є  протиріччя.  
Їх  знають,  досліджують  цілі  сторіччя.  

Небес  мандрівці':  зорі,  Місяць,  хмарини.
Останні  пливуть  кудись  без  зупину.

Линуть  хмарини  казкові  і  милі,  
Здається,  живуть  у  любові  і  мирі.  

Не  так  усе  просто:  і  там  суперечки,  
Ще  б  пак,  воюють  небесні  овечки.  

Блискавка  й  грім  пролітають  між  ними,  
Сварка  і  гнів  -  тоді  сльози  і  злива.  

Люди  радіють.  Не  буде  иначе...  
Падають  сльози...  Хай  небо  поплаче!  

                                                     Мандрівці    -    странники  (рос.)  
                                                   Инак,  иначе  -  по  Грінченко,  маловживані  слова.  

                                               

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883246
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.07.2020
автор: Галина Лябук