́́́Якось так: розірв́алась спол́ука
із хімічних шмат́очків душ́і.
Чи існує, хоч де, запор́ука,
що не л́инуть холодні дощі?
Прохолода між нами, тумани,
та якась, непомітна, межа.
Замість спільного лану - паркани,
замість ніжності - рик ведмежа.
Що зі мною, з тобою, із нами?
Прохолода у липні - прийшла.
Не дружила, на жаль, з чаклунами,
а тепер не знайду і тепла.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883178
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.07.2020
автор: Оксана Квитка