Пробач мені... за те, що полюбила... Як вітер, увірвалася в життя...
Пробач мені.... за те, що так хотіла.... Пройти його з тобою до кінця...
Пробач мені... все те, що ́було і не ́було... Мою пробач присутність поруч...
Пробач мені ... надмірную увагу ... І всі слова, розбиті, ніби скло...
Пробач мені... І вперту нерішучість ..... І серця зігріваюче тепло...
Пробач мені... Немає більше слів.... Лиш почуття, що вже не охолонуть...
Пробач мені... Згадаймо лиш тепер.... Як наші були сплетені колись долоні....
Пробач мені.... Що я і досі поряд... Що не живе душа без тебе...
Пробач мені... за те, що я готова... Для тебе всі зірки дістати з неба....
Пробач мені.... мою любов.... Мої переживання....
Пробач мені .... за біль і сум... І за усі зізнання....
Пробач мені.... Зізнаюсь.... Завинила... Але, на жаль, назад немає вже шляху...
Пробач мені.... що час у тебе вкрала... І в цьому зізнаюсь.... Як на духу....
Пробач мені... І всі слова тут зайві... І, мабуть..., тільки ще.... Прощай...
Пробач мені... Пробач, прошу, коханий.... Й нічого більш мені не обіцяй....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883159
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.07.2020
автор: Searose