Житиму, як Богові завгодно.
Намагалася гребти по-життю сама -
наївна простота.
А якщо, зібрати витрачені результати разом,
то виявиться, що човен
стояв на місці.
Хоч і молилася, і сліз пролила лавину.
Ніагарському водоспаду не під силу,
даремно тільки витрачала силу,
а скринька відкривалася просто -
не вистачало мені духовного зростання.
Ось, куди треба витрачати сили,
моральні і фізичні.
Слава Богу, що спохопилася
не надто пізно, з Душею на покаяння,
звернув Господь і на мене свою увагу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883112
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.07.2020
автор: Svitlana_Belyakova