* * *
Йди: стежка до радості —
йдеш — стежка до вічності
і радість і вічність звучатимуть...
хто стане на стежку —
в ногах буде радість звучати
допевнитись світла
прийняти присутність Єдиного,
в Кому
всі речі співають —
знають-мають
водночас кінець і початок.
Нема, що принизливе,
лиш те, що пронизує,
і Той, Хто усесвіт
пронизує! —
й поет, що цим світлом пронизаний —
не зможе мовчати:
світ — підійняти з наближень,
кожній речі ім’я її
дати!
І в Божому світлі — по-Божому! —
справжність
рождати!
А встануть із Духом —
в серцях буде радість звучати!!
Якщо йдеш у серці! —
так дитина на краю озера
і дзвіночки із світла —
і сміється —
бо її так цілує літепло!..
17.07.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883101
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.07.2020
автор: Шевчук Ігор Степанович