нейперший спогад душу не шкребе,
останній сумнів серця лід не крає,
коли й зустріне в дзеркалі себе,
ніколи і нізащо не впізнає_
>
давно задуті частоколи свіч_
розкинуті хрестом обійми ката_
чужих флешбеків місиво строкате
танцює на екрані протиріч_
>
поновлено сповідані гріхи_
зупинено гончарне коло долі_
заповнює об’єми дим гіркий,
трясеться тінь в окресленому колі_
>
спостерігач рахує перли сліз_
шумить приймач у черепній коробці_
надія, вкрита попелом емоцій,
вдивляється за обрію надріз_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882853
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.07.2020
автор: Ки Ба 1