Адаме! Навіщо яблуко ти взяв?
Чи мало куштував їх у саду?
У руки Єві його Змій уклав,
а ти про все забув, мов у чаду.
Казав же Батько — не лізь куди не треба!
Гуляй собі по травці у саду...
Тепер вже не просися ген до неба,
тебе попереджали — до себе не візьму.
Хватайсь тепер за ребра і шкреби макітру...
Їх менше стало, забрав Створивший світ,
а ти візьми у Змія сліз півлітру,
напийся з горя, та згадуй про Ліліт!
11.07.2020 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882795
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.07.2020
автор: Микола Коржик