Як описати радість незбагненну?
Коли проснувшись вранці, до зорі
Ти чуєш сам, як дихають легені
Теплом голубленої матінки землі.
Ідеш по стежці… Так ішов би завжди!
На цім святім зеленім вівтарі
Листають між розкішних стебел слайди
В перлинах трав досвітні косарі.
В бентежних звуках, як клепають коси
Звучать дитинства батьківські пісні.
Гортає вітер запашні покоси,
Коли дрімають промені у дні.
Молитву сонця в серце зачерствіле
Несе із поля колотистий шовк,
Вливається природи вічна сила
У стерпле тіло кожен тихий крок.
Ідуть роки веселі, змолоділі
Лани дарують їм медовий цвіт,
Колишуть душу ніжні неба хвилі
І це єднання: ти й безмежний світ!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882325
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.07.2020
автор: Олеся Лісова